Путін після невдач в Україні обрав нову ціль для анексії? Що відбувається

Зміна керівництва підконтрольної Кремлю "Південної Осетії" може бути першим кроком на шляху до анексії грузинської території. Ба більше, апетити Путіна на тлі невдач в Україні можуть бути спрямовані й на інші проросійські квазісуверенні формування.

Таку думку в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" висловили експерти.

Рокіровка по-путінськи: як і навіщо в Кремлі міняли ляльководів невизнаної "держави"

23 червня самопроголошений президент невизнаної "Південної Осетії" Алан Гаглоєв пішов у відставку та перейшов на роботу до адміністрації президента РФ (на посаду радника Путіна). Новим президентом формування у Кремлі призначили керівника Курчатовського інституту та ставленика Ковальчуків та Кирієнка – Марата Камболова.

Довідка: Юрій та Михайло Ковальчуки — бізнес-партнери, яких ще називають головними "гаманцями" Путіна.

Сергій Кирієнко – перший заступник глави адміністрації російського президента. Простіше кажучи, Путін "подарував" "Південну Осетію" своїм людям.

Як пише "Агентство", посилаючись на джерела видання "Коммерсант" в адміністрації Путіна, зміна керівництва "Південної Осетії", про яку було оголошено у вівторок, "обумовлена стагнацією в республіці".

"Настала пора вирішувати стратегічне питання статусу та подальшого розвитку Південної Осетії. Потрібно максимально швидко вийти з анклавного становища в політичному, соціальному та економічному плані. Для цього змінено конституцію, переглянуто ценз осілості для представників вищих органів влади", — сказав представник АП.

Сам Гаглоєв пояснив свій перехід з посади глави невизнаної республіки на посаду радника президента Росії бажанням "зробити так, щоб збулася наша заповітна мрія — подолати долю розділеного народу та возз’єднатися з Північною Осетією, возз’єднатися з Великою Росією".

Як це сталося і чому

Зміна режиму стала можливою завдяки змінам до "конституції" "Південної Осетії", які були прийняті наприкінці травня. Правки внесли після укладання угоди між невизнаним формуванням та Росією 9 травня. "Агентство" пише, що документ охопив широке коло областей і фактично створив базис для інтеграції "Південної Осетії" та Росії на всіх рівнях.

"Головним пунктом стала скасування десятирічного цензу осілості для роботи на держслужбі — на зміну йому прийде дозвіл для громадян обох країн обіймати державні та муніципальні посади на територіях Росії та "Південної Осетії" без будь-яких обмежень", — зазначається в матеріалі.

Саме ця правка і дозволила Путіну змінити керівництво, а Гаглоєву зайняти місце в АП РФ.

На думку народного депутата України 8-го скликання Вадима Денисенка, Гаглоєв уже давно дратував Москву, а тому його й заслали у "заслання".

"Алан Гаглоєв давно дратував Москву. Він прийшов до влади в 2022 в результаті виборів, як би це дивно не звучало. Він був таким собі борцем зі старими елітами, проросійський, але з орієнтацією на побудову незалежної корупційної моделі в "Пд. Осетії". Зараз Москва прийняла рішення ізолювати його від Цєенвалу і переселила його в Москву", — вважає Денисенко.

Надули щоки чи готуються віджати? Що означають раптові рухи Москви

Ще 9 травня, коли Росія та "Південна Осетія" підписали свій договір, глава МЗС Грузії Мака Бочорішвілі називала його кроком до анексії регіонів Грузії. На подібні розмови довелося навіть реагувати прессекретарю Путіна Пєскову, який 24 травня прямо заявив, що зміна керівництва "Південної Осетії" не пов’язана із процесом можливої анексії.

Політолог-міжнародник Дмитро Левусь у розмові з "Телеграфом" висловив думку, що у Кремлі справді можуть розглядати варіант поглинання регіону. Анексія територій Грузії могла б стати "втішним призом" для населення РФ, яке наочно бачить, що війна з Україною триває не за планом уже понад чотири роки.

"Водночас залишається ймовірність, що напіввиконане поглинання стає інструментом тиску на Грузію, керівництво якої, лояльне до Москви, злякається перспективи оголошення анексії, а в майбутньому, у разі зміни влади в Тбілісі, анексія стане ударом по ній", — припустив Левусь.

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов у коментарі "Телеграфу" також заявив, що вважає анексію "Південної Осетії" цілком реальним наступним кроком РФ.

"Тим більше, що відповідна технологія в Кремлі вже відпрацьована, в тому числі в Україні. А з реакцією міжнародної спільноти Путін може не рахуватися", — вважає Леонов.

Але такий крок, наголошує експерт, серйозно ускладнить позиції Росії у відносинах із Грузією, яка зараз дружня до Росії.

"Така анексія мала б сенс тільки в комплекті з Абхазією — з погляду базування ЧФ РФ. Але і тут виникнуть проблеми — Україна отримає можливість завдавати ударів по анексованій території", — наголошує Леонов.

Натомість відомий український журналіст Роман Цимбалюк під час бесіди з "Телеграфом" заявив, що зміна "влади" в регіоні нічого не змінить. Він вважає рокіровку не більш ніж звичайною зміною кадрів на будь-якій іншій окупованій території.

"Що в Херсонській області завтра Сальдо знімете, що в Запорізькій — Балицького. Ось власне і все. Сказати, що там щось зміниться — насправді ні. І це, по-моєму, перестановка ліжок у борделі. Якщо це стосується "цензу осілості", можливо, хтось у межах конкуренції між тими особами, які подобаються Адміністрації президента, якесь непорозуміння сталося, хтось один із "наречених" програв цю апаратну боротьбу. Концептуально нічого від цього не змінюється, тому що це обличчя окупації. Зміни почнуться лише тоді, коли ця територія повернеться під контроль грузинської влади, якою б вона не була", — вважає Цимбалюк.

Цимбалюк нагадав, що експрезидент Медведєв ще після війни в Грузії у 2008 році визнав "незалежність" Південної Осетії". Відтоді про цей регіон ніхто ніколи не згадував.

"По українських територіях я бачу пряму паралель: якби вони це називали — "республіки" або "частина Росії" — нічого не змінюється. Росіяни юридично це називають "незалежною державою". Якщо вони приєднають цю територію юридично, хіба це щось міняє? По-моєму, ні. І тому я жодної новини тут не бачу. Єдиний нюанс — це просто ще раз плюнути в обличчя або витерти ноги об грузинів, які зараз у влади, плекають надії "аби тільки не було війни" і проводять лайт-проросійський курс. Але вони й так виконують усі російські забаганки. Це ж стосується неформального лідера "Грузинської мрії" Бідзіни Іванішвілі. Тобто, повертаючись до початку, тут немає жодної новини. Це переставляння ліжок у російському окупаційному борделі", — підсумував Цимбалюк.

"Південна Осетія" — лише початок? Чи чекати на каскад "приєднань"

Дмитро Левусь вважає, що ситуації аналогічні "Південній Осетії", цілком можуть розвиватися також і в Абхазії.

"Щодо Придністров’я Москва стримується відсутністю спільного кордону. Крім того, зараз проголошення поглинання Придністров’я для Путіна є складним через неоднозначне ставлення керівництва регіону до такого кроку, яке готове бути авангардом "русского міра", але задоволене можливістю дистанціюватися від Москви та отримувати зиск зі своєї віддаленості", — вважає експерт.

Довідка: "Республіка Абхазія" — ще одна самопроголошена проросійська "республіка" на території Грузії. А Придністров’я – аналогічне формування на території Молдови.

Олександр Леонов також вважає захоплення Придністров’я нереалістичним.

"Спроба анексії Придністров’я взагалі не має сенсу, тому що Росія навіть теоретично не зможе реалізувати це рішення, натомість остаточно розв’яже руки і Україні, і Молдові", — резюмував Леонов.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Крим "спливає" від цивілізації після атак України.